THE DIARY GAME : 21/10/2020 : Опанувати себе

지난달

Взяти себе в руки. Такий девіз десь кількох крайніх днів. Але вийшло ось тільки тепер. Ніби вийшло.

Принаймні, сьогодні було краще, ніж учора, не заперечую. Пів дня слухала youtube-канал психолога (чи психотерапевта, не впевнена) Міхаіла Лабковского (написала так, бо він же ж живе на Росії, а я не прихильниця перекладати імена, краще їх транслітерувати). Чому його? Подруга скинула, ще в понеділок. А я не могла думати про якість контенту: просто тупо почала слухати, і все. І тільки сьогодні я зрозуміла, що цей дядя трохи гонить. Або сильно гонить. Такий собі "дєрзкій і звйозний", прохаваний грубіян. Коли дійшло, хто він такий, і що це не варто лити собі у вуха, вимкнула.




Переключилась на Біллі Голідей і її жалісливий чи то джаз, чи то блюз. Власне, одну пісню з її репертуару я й записала собі на список для перекладу на українську. До кінця робочого дня й завершила. Ось ця пісня, повна жалю, як море води, а сучка бліх:

Мій переклад першого куплету:
Породив Південь цей плід
Кров на листках і кров на гіллі
Там на тополях висить чорна плоть
Дивний плід — у́твір Південних широт

Як уже ясно з контексту, це повстанська після чорношкірих. На перший погляд може здатися, що рабів. Оскільки у центрі сюжету — безжалісно повішений (рабовласником?) чорношкірий чоловік. Але насправді пісня з'явилась у 1937 році, а її автор Абель Міропол рабом бути не міг (бо ж усі пам'ятаємо з уроків історії, що рабство в США було скасовано в 1865 році). Цей текст — ілюстрація страшного лінчування чорношкірих у 1930 році. Просто заґуґліть заради цікавості пісню Strange Fruit, і все зрозумієте.

Ну, а завдяки Біллі Голідей пісня стала всесвітньо відомою.




Можу навіть написати кілька буденних сьогоднішніх подій. Наприклад, шукала, де у нас продаються столешні. Це по Грішчиному завданню. Йому треба продовжити робочу поверхню на кухні. Ну, треба, то треба, пішла і знайшла. От тільки толку з того, якщо він не сказав мені ні розмірів, ні зразок з кольором не дав.

20201021_141841.jpg
Цілий стенд із столешнями, не знати, яку брати

20201021_141822.jpg
А це колірні зразки столешень




Сьогодні на роботу вже вийшла Настя. Неочікувано, ми думали, її не буде до кінця тижня. Але після подібних трагедій занурення в роботу і справді допомагає.




Подумала, що челендж із 10 фото мого тауна зможу запостити аж на вихідних. А як раніше, коли йду зранку на роботу і завжди поспішаю так, що язик набік; а йду ввечері назад — темно, хоч око виколи. Робити фотки в суцільній тьмі якось не альо, думаю.




Багато хто хворіє, не ходить на роботу, тому режим зараз більш-менш лайтовий. Хоча, завдання постійно є (просто я вирішила, що вони не термінові). Начальство теж хворіє, до речі. Не ковідом, кажуть.




А я казала, що влізла в "авантюру" з перекладами з кримськотатарської мови? Звучить справді дивно, особливо зважаючи на те, що я не шарю кримськотатарську. Але навряд чи це комусь буде цікаво. Дуже вже вузька тема, дуже.




Ну, що ще… В мене знову стаються приступи неконтрольованої агресії на роботі. Поки не знаю, що з цим робити. Взагалі, не знаю що з усім робити. Спіймала себе на думці, що не маю на приміті жодного лідера думок, до якого хочеться прислухатися. Нічиїми блогами не зачитуюсь, нічиїми подкастами не заслуховуюсь, на нічиї влоги не задивляюсь. Коротше, зараз напишу повний треш. Готові? Мені стало нецікаво з людьми. От. Подавайте мені якихось іншопланетян. Хто має таких знайомих? Хай пишуть мені в telegram: @julierolf

Authors get paid when people like you upvote their post.
If you enjoyed what you read here, create your account today and start earning FREE STEEM!
STEEMKR.COM IS SPONSORED BY
ADVERTISEMENT
Sort Order:  trending

А, так ось чому ти питала мене за потойбіча). А я вже злякалась, відьмачка чи що). Жарт. А якщо насправді, то моя прабабця лікувала дітей від младенчику. Щось таке мабуть знала. І мені наврочіла, що одна дитина за життя буде, донька. Може і існує щось таке потойбічне. Мені 13 було коли бабуля померла.

·

Существует конечно, тоже есть масса примеров сбывшихся предсказаний, слишком маловероятно это угадать.

·
·

Может. Откуда-то же будущее просачивается;)

·
·
·

Значит есть где-то какой никакой план, хоть на тысячу лет)

·
·
·
·
·

Шкода, що вона тоді не розказала всіх секретів)

·
·

Вона багато чого розказала, воно збувається. Але віриш в це вже коли воно трапилось. От наприклад я все життя буду один раз у шлюбі. Так і є. Одного разу сходила і все. Зараз живемо з чоловіком 13 років без розпису. Інакше все піде шкереберть.

·
·
·

Але якщо розшишетесь, то віщування просто не збудеться🤔 Хоча, навіщо ризикувати, якщо вам і так норм. Я теж розписів не прихильниця.

·
·
·
·

Я хотела как бы, но потом думаю, к чему эти формальности, тем более совместных детей нет.

#onepercent #ukraine #ukr #affable

Я никогда не доверял до конца какому то лидеру ... мнений ... долго думал почему думка не мысль))) . Видно где говорят правду, а где уходят от нее, потому как не выгодно. Просто мало кому доверяю... и то не до конца...

·

Так от і я людям не довіряю! Якщо матимеш знайомих, які не людської раси і вмєняшкі, познайом і мене)

·
·

Есть пес Шарик. Со мной во всем соглашается. Преданный. Но плохо уживается с кошками и нюхает чужие задницы))) Увы ... мир не идеален. Но я буду искать

Thank you for taking part in The Diary Game on Steem.

Keep following @steemitblog for the latest updates.

The Steemit Team